Розклад роботи
з 9:00 до 18:00, перерва з 13:00 до 14:00
вихідні: субота, неділя
Прийом у неробочій час - за домовленістю.

ВС вказав, що слід враховувати про розгляді спору про визнання відмови від прийняття спадщини недійсною внаслідок помилки

14.03.18, 08:10

До суду звернулась особа, яка вказувала на те, що її сестра погодилась доглядати їх з покійним чоловіком за умови, що побудований чоловіком будинок залишиться їй у власність. Тому чоловік позивача склав заповіт на користь її сестри.

Після смерті чоловіка позивач звернулася до приватного нотаріуса із заявою про відмову від належної їй обов’язкової частки у спадщині, яка залишилася після померлого чоловіка. Проте її сестра отримала свідоцтво про право на спадщину та виїхала за кордон, залишивши позивача без догляду.

Позивач просила суд визнати її відмову від прийняття спадщини недійсною, оскільки вона вчинена під впливом помилки, застосувати правові наслідки недійсності одностороннього правочину шляхом визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину та визнання за нею права власності на 1/2 частини житлового будинку.

Суди першої та апеляційної інстанцій не знайшли підстав для задоволення позовних вимог.

Суди виходили із того, що позивачем не доведено, що на момент відмови від спадщини мала місце помилка позивача щодо природи правочину, або прав і обов’язків сторін. А обставини, на які посилалась позивач, а саме: похилий вік, наявність хвороб та інвалідність, а також впевненість позивача на час написання заяви про відмову від спадщини про те, що відповідач догляне позивача до смерті, є припущеннями, не свідчать про наявність помилки у діях позивача, а тому судом відхилено.

Вказуючи на незаконність та несправедливість судових рішень, позивач звернулась до суду касаційної інстанції.

КЦС ВС скасував рішення судів попередніх інстанцій та задовольнив позовні вимоги.

Суд касаційної інстанції зазначив, що відповідно до частини першої статті 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Суд роз’яснив, що за змістом наведеної норми обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку – неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, дійсно було і має істотне значення. Такими обставинами є: вік позивача, його стан здоров’я та потреба у зв’язку із цим у догляді й сторонній допомозі.

ВС вказав, що наявність чи відсутність помилки – неправильного сприйняття позивачем фактичних обставин правочину, що вплинуло на волевиявлення останньої під час подання заяви про відмову від обов’язкової частки у спадщині після смерті чоловіка, суд повинен був визначити не тільки за фактом прочитання позивачем заяви, підготовленої нотаріусом, а й з урахуванням дійсних обставин справи, а саме: причин подання такої заяви позивачем з огляду на те, що позивач є людиною похилого віку, інвалідом І групи, у зв’язку із цим має потреби у догляді й сторонній допомозі.

Крім того, Суд звернув увагу, що, відмовившись від права на обов’язкову частку у спадщині, позивач продовжує проживати одна в спірному будинку; а відповідач, отримавши свідоцтво про право на спадщину, виїхала з України та проживає за кордоном.

Ухвалюючи рішення у цій справі, КЦС ВС врахував, що при такому вирішенні спору буде досягнуто справедливий баланс інтересів як позивача, яка є особою похилого віку, інвалідом І групи, потребує догляду, постійно проживає у будинку, який є її єдиним житлом, так і відповідача, яка хоча й успадкувала майно, проте з 2013 року ним не користувалася, проживає за кордоном (постанова від 28.02.2018 у справі № 273/175/16-ц).